Поради для абітурієнтів

27.04.2022 

 Умови вступу до вищих

навчальних закладів цивільного захисту

           Для всіх, хто серцем і душею        бажає обрати для себе професію мужніх та відважних, для молодих людей, які твердо вирішили присвятити своє життя нелегкій, але почесній службі в ім’я життя і спокою людей, навчальні заклади Державної служби  України з надзвичайних ситуацій – це саме ті навчальні заклади, які перетворять Ваші мрії в реальність.

На навчання до вищих навчальних закладів цивільного захисту приймаються громадяни України віком від 17 до 25 років, які мають повну загальну середню освіту Термін навчання – 4 роки, освітній ступінь – «Бакалавр»)
       Для оформлення особової справи кандидата на навчання, необхідно звернутися до підрозділів ДСНС України за місцем постійного проживання (державна пожежно-рятувальна частина міста) до 13 травня поточного року вступу.

ЗНО та ЄВІ не потребується.

Отримати освіту фахівців оперативно-рятувального профілю можна в наступних навчальних закладах цивільного захисту:

1. Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України  

2. Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

3. Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м.Вінниця)

4. Ліцей цивільного захисту ЛДУ БЖД (м.Вінниця) (після 9 класу)

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ГАРАНТОВАНЕ.

Вступники, що будуть зараховані до ВНЗ цивільного захисту  на денну форму навчання за рахунок державного замовлення, знаходяться на повному державному забезпеченні (забезпечуються харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням).

За додатковою інформацією звертатися за адресою:

м. Одеса, провулок Привокзальний, 2, тел. 050-333-23-99:

м. Біляївка, проспект Незалежності, 5 тел. 2-18-72;

смт. Доброслав, вул. Грубніка, 37,  тел. 098-950-60-22

_______________________________________________________________________________________________________________ 

Коли треба починати готуватися до вступу

Вступить чи не вступить абітурієнт до вищого навчального закладу— прямо залежить від величини його конкурсного бала. Це своєрідна скарбничка, куди входять: середній бал атестата, додаткові бали за перемогу в конкурсах та олімпіадах, за підготовчі курси (для природничо-математичних та інженерно- технічних спеціальностей), бали сертифікатів зовнішнього незалежного тестування (ЗНО) і результати творчих конкурсів — для окремих напрямів . Крім двох останніх компонентів, решта балів набираються в школі. Тому дуже важливо розуміти, які є можливості для отримання максимального результату.

З чого складається середній бал атестата

Це середнє арифметичне річних оцінок та оцінок підсумкової державної атестації. Його вираховують за 12-бальною шкалою, а потім, користуючись спеціальною таблицею, переводять у 200-бальну. Це роблять педагоги школи. Але не буде зайвим, якщо й ви перерахуєте середній бал свого атестата —адже від помилок ніхто не застрахований. Таблицю переведення можна знайти в Додатку № 3 до Умов прийому до вищих навчальних закладів.

Думати про підвищення середнього бала потрібно не у 11-му, а у 10-му класі. Бо саме на цьому етапі до атестату потрапляють перші дві оцінки — з географії та правознавства. Решту здобувають у 11-му класі.

Чи допомагає під час вступу медаль

Сьогодні медаль не дає ні додаткових балів, ні якихось привілеїв під час вступу. "Золоті" медалісти не можуть собі дозволити у 10 та 11 класах жодної "дев'ятки" з жодного предмету. Причому йдеться не лише про річні оцінки і державну підсумкову атестацію (ДПА), а й про оцінки за семестр. "Срібні" медалісти

 можуть помилитися двічі — отримати дві "дев'ятки" у семестрі або році протягом двох років.

Парадоксально, але той, у кого немає медалі, може мати вищий середній бал, ніж його товариш-медаліст. Наприклад, в останнього в атестаті самі "десятки". І середній бал — "10". У немедаліста в журналі суцільні "11" і "12", але є одна вісімка. Середнє арифметичне становитиме більше 10.

З огляду на вищевикладене, слід добре зважити, чи варто намагатися будь-якою ціною тягнутися до медалі.

Правда, казати, що медаль взагалі не має стосунку до вступу, буде неправильно. Згідно з Умовами прийому, медаль дає право на першочергове зарахування. Це означає, що коли Петренко й Іваненко мають однаковий конкурсний бал, то до зарахування рекомендують насамперед того з них, у кого є медаль.

Але наявність медалі — не єдина підстава для першочергового зарахування. В Умовах прийому є й інші. І вони перелічені у документі строго у порядку надання переваги. Пункт про медалі міститься аж унизу "рейтингу". Тому, якщо в Петренка є медаль, а Іваненко, наприклад, сирота або має інвалідність, то у першу чергу зарахують Іваненка.

Що таке ДПА

Державна підсумкова атестація (ДПА) — це форма контролю держави за тим, чи відповідає освітній рівень випускника навчальним програмам. Не плутайте ДПА і зовнішнє незалежне тестування.

ДПА у 11 класі складають із трьох предметів: 1) українська мова (переказ), 2) математика або історія 3) предмет на вибір.

Слід зазначити, що атестацію проходять не всі. Учні можуть бути звільнені від неї за станом здоров'я. Існує Інструкція про звільнення від підсумкової державної атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів за станом здоров'я з цілим переліком захворювань, котрі є підставою для такого звільнення. Для оформлення звільнення батьки повинні подати до школи відповідну заяву і довідку ЛКК.

Але якщо учень планує вступати до ВУЗу, йому необхідно здавати ЗНО. Також радимо звернутись до приймальної комісії вищого навчального закладу для узгодження питання щодо вступу за внутрішніми іспитами без реєстрації на зовнішнє незалежне оцінювання, ураховуючи Ваше захворювання.

Як обрати предмет для ДПА

Обираючи предмет для атестації, краще надати перевагу тому, з якого ви маєте страховку у 12 балів.

Наприклад, випускник захищав на конкурсі МАН роботу з базовим предметом "українська мова" (отже, не складає переказу й має в атестаті дві оцінки "12" з цього предмета — за рік і ДПА), обрав додатково ДПА з англійської мови (завдяки сертифікату також має дві оцінки "12" в атестат). Залишається пройти атестацію тільки з одного предмета — історії або математики.

До речі, згідно з Положенням про державну підсумкову атестацію, випускник може обрати будь-який предмет з інваріантної (обов'язкової для всіх навчальних закладів) частини навчального плану. Навіть фізкультуру.

Чи потрібні заняття з репетитором

Навіть коли у вас найкращий вчитель, репетитор усе ж таки потрібен. Бо на уроках часу на підготовку до зовнішнього тестування (та й до ДПА) не так уже й багато. Зазначимо — йдеться не про дресирування на виконання тестових завдань, а про те, щоб систематизувати, розкласти по поличках знання учня з предмета, показавши взаємозв'язок понять, подій, законів.

Репетитора потрібно шукати не в останній рік перед вступом, а набагато раніше. Хоча б у десятому класі. Тому що програми зовнішнього тестування, які ви муситимете пройти з педагогом, передбачають систематизацію величезного пласту матеріалу — за всю основну школу.

Чому корисно ходити на підготовчі курси

Звісно ж, тому, що вони готують до вступу. Крім того,

 За відвідування курсів нараховують до 20 додаткових балів. Правда, не за всі, а тільки за ті, котрі готують до вступу на природничо-математичні та інженерно-технічні спеціальності. І лише в тому разі, якщо абітурієнт відвідував їх саме у тому вузі, до якого вступатиме, і прослухав не менше 150 годин занять упродовж не менше трьох місяців.

У зв'язку з цим кілька порад.

Найкраще визначитися з курсами наприкінці 10 класу: вибрати вуз, який вас цікавить, прийти до приймальної комісії, дізнатися усе про довузівську підготовку і залишити свої контактні дані адміністратору, котрий є її куратором. Або й одразу написати заяву про зарахування. Таким чином ви будете впевнені, що у вересні для вас точно знайдеться місце на курсах.

Якщо вибрані вами курси не відповідають вимогам, а отже — не дадуть додаткових балів, не поспішайте від них відмовлятися. Оскільки курси платні, розглядайте навчання на них як вступ у розстрочку. Адже ви тепер не чужі в обраному вами вузі. Особливо це важливо для тих спеціальностей, при вступі на які передбачено творчі іспити. Що коли саме той, хто готував вас до них на курсах, буде в комісії? Або братиме участь у розробці завдань?

Крім того, ви довели, що готові платити за своє навчання. А тому в разі чого й від контракту не відмовитеся. Отже, ви цінний кадр для вузу.

Як пройти незалежне тестування без втрат

Останній ривок перед виходом на фінішну пряму — зовнішнє незалежне оцінювання (тестування). Його мета — зовні (тобто за стінами рідної школи) і об'єктивно оцінити рівень знань випускників, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів. Як видно з назви, проводиться ЗНО у формі тестів. Зазвичай абітурієнт має вибрати правильну відповідь із запропонованих варіантів. Але в тестах

 із мов (української, російської та англійської) є так звана "відкрита" частина, яка потребує формулювання власної відповіді.

Оскільки підготовка до ЗНО на час його складання вже закінчилася, зупинимося на

 організаційних моментах. У зв'язку з цим кілька порад.

Як відомо, для того, щоб пройти на пункт тестування, абітурієнт має пред'явити документи (оригінали, а не копії): запрошення—пропуск, сертифікат зовнішнього незалежного тестування та паспорт або інший документ, серія й номер якого зазначені в сертифікаті (наприклад, свідоцтво про народження).

Аби не довелося доводити, що ви не порушували правил, не списували самі й не підказували іншим (за що вас можуть позбавити можливості складати ЗНО, отже — вступити до вузу), послухайтеся доброї поради: не проносьте до аудиторії, у якій відбувається тестування, мобільний телефон чи інші засоби зв'язку, накопичення і зчитування інформації. Бо правилами тестування їх наявність (не обов'язково використання) в аудиторії заборонена. І навіть якщо у вас знайдуть вимкнений телефон, довести щось комусь буде важко.

Не спілкуйтеся з іншими абітурієнтами в аудиторії, де відбувається тестування. Це теж заборонено правилами. Якщо вам дуже хочеться познайомитися, привітатися чи навіть просто підбадьорити жестом інших учасників тестування, зробіть це після того, як роботи будуть здані.

Щоразу, проходячи тестування, абітурієнт отримує у свій сертифікат відмітку про те, що він справді його складав. Цей документ потрібно зберігати аж до часу подачі документів, оскільки разом із інформаційною карткою (результати з усіх предметів) його здають до приймальної комісії вузу.

Важливо також знати, що інформаційну картку поштою не надсилають. Абітурієнт роздруковує її самостійно зі своєї інформаційної сторінки після офіційного оголошення результатів.

Якщо ви не згодні з результатами незалежного тестування, то маєте право подати апеляційну заяву. Апеляція буває двох видів: стосовно порушень процедури проведення тестування та стосовно результатів.

Апеляцію стосовно процедури можна подавати тільки до того моменту, як ви залишили пункт тестування. Апеляційна заява стосовно результатів тестування подається впродовж трьох днів із моменту їх офіційного оголошення. Причому йдеться не про оголошення всіх результатів узагалі, а про конкретний предмет.

Що потрібно знати, подаючи документи

Згідно з правилами, ви можете подати відразу 15 заяв на вступ: у п'ять вузів на три спеціальності в кожному. На все це у вас є місяць — з 1-го по

 31 липня. Але ті, кому доведеться проходити творчі конкурси й складати вступні іспити, мають поквапитися, — у їхньому випадку документи приймають лише до 20 липня включно.

Власне кажучи, у процедурі подачі документів якихось особливих складнощів немає. Однак і тут слід звернути увагу на деякі деталі.

Інколи, користуючись непоінформованістю абітурієнтів та їхніх батьків, приймальні комісії вмовляють їх написати заяву на контрактну форму навчання, мотивуючи це тим, що у виші високий конкурс, отож шансів вступити "на бюджет" практично немає. Найчастіше ці заяви є великим перебільшенням, й абітурієнтові не слід позбавляти себе можливості спробувати вступити на бюджетну форму навчання.

Згідно з Умовами прийому, для участі у конкурсному відборі до вищого навчального закладу потрібно мати у сертифікаті ЗНО з профільного конкурсного предмета не менше 140 балів, з непрофільного — не менше 124. Але навчальний заклад може встановити на окремі напрями вищу планку для профільного конкурсного предмета.

Водночас, за рішенням приймальної комісії, до участі в конкурсному відборі можуть бути допущені абітурієнти, котрі мають з одного з непрофільних предметів менше 124 балів. Але це за умови, що з профільного предмета вони набрали не менше 170 балів.

Для чого потрібні творчі конкурси

Творчі конкурси — це вступні іспити, які дозволяють оцінити здібності абітурієнта до творчої діяльності.

Без перебільшення — бійтеся цих випробувань. Бо, на відміну від ЗНО, стандартизованих процедур їх проведення та єдиних критеріїв оцінювання немає. А головне — вони не прозорі.

Навчальні заклади самі розробляють програми й критерії конкурсу, самі його проводять. І самі ж приймають апеляції на свої рішення щодо оцінки робіт.

Правилами прийому вузу може бути передбачено до трьох сесій творчого конкурсу. Як і ЗНО, кожна з них може дати від 100 до 200 балів.

А тепер уявімо собі таку ситуацію. Згідно з Правилами прийому, ви принесли до приймальної комісії два сертифікати ЗНО на 200 балів. А потім отримали найнижчі бали (по 100) на трьох сесіях творчого конкурсу. Хтось приніс два сертифікати на 124 бали і отримав на кожному з творчих конкурсів по 200 балів. Здогадайтеся, хто пройшов за конкурсом? Така ситуація дуже можлива, оскільки у багатьох вузах творчий конкурс є профільним.

І хто дасть гарантію, що на творчих випробуваннях вузи не скористаються можливістю прийняти "потрібних" і позбутися "непотрібних"?

Програми творчих конкурсів вузи мають оголошувати за чотири місяці до їх початку. Однак, як свідчить практика, далеко не всі вищі навчальні заклади виконують цю норму.

Як вуз відбирає абітурієнтів

По завершенні прийому документів приймальні комісії на основі конкурсного бала складають рейтинговий список. Це список усіх абітурієнтів, які подали документи до вищого навчального закладу на конкретну спеціальність, із зазначенням рейтингового місця та рейтингового бала кожного.

Потім від його початку відраховують стільки прізвищ, скільки виділено місць держзамовлення. Це перша хвиля зарахування.

Якщо цього дня ви побачите себе у списку рекомендованих до зарахування — радісно біжіть по оригінали документів і негайно  здавайте їх у приймальну комісію. Після цього можете вважати, що для вас вступна кампанія закінчилася.

Якщо ж вашого імені у списку не виявилося — не впадайте у відчай. Адже попереду — друга і третя хвиля зарахування.

Тепер ті, хто не потрапив до першої хвилі й знаходився нижче у списку, мають шанси стати студентами. В другій та третій хвилях на подачу оригіналів документів дається лише три дні.

Хто має право вступати поза конкурсом

Право на зарахування до вищого навчального закладу без участі в загальному конкурсі мають вісім категорій абітурієнтів, серед них діти-сироти, інваліди, чорнобильці, діти шахтарів і т.п.

Згідно з Умовами прийому, на "позаконкурсників" вуз залишає не більше 25% місць держзамовлення, але не менше одного місця.

Для цієї категорії абітурієнтів складається окремий рейтинговий список. Ті з цього списку, кому не вистачило виділених бюджетних місць, включаються до загального рейтингового списку.

Після того, як щасливчики принесуть у приймальну комісію оригінали документів, тобто виконають вимоги для зарахування, інші 15 вступників братимуть участь у конкурсі на загальних підставах.

Як дізнатися, що ви рекомендовані до зарахування

За Умовами прийому, список рекомендованих до зарахування, вивішується і на стенді приймальної комісії, і на сайті вишу.

Інформувати про процес подачі заяв має інформаційна система "Конкурс". Але  у ній відображаються дані далеко не всіх вузів.

Слід мати на увазі, що, згідно з Умовами прийому, офіційним оголошенням рекомендацій до зарахування вважається рейтинговий список, розміщений на стенді приймальної комісії. Тобто якщо електронний рейтинговий список вчасно не оновили (помилилися, забули, переплутали) — це, звісно, погано. Але головне, щоб на стенді все було правильно.

В Умовах прийому також зазначено, що абітурієнтів, які увійшли до списку рекомендованих до вступу, можуть повідомити про це засобами електронного або мобільного зв'язку. Але "можуть" — не означає "зобов'язані".

Тому порада всім абітурієнтам: не покладайтеся на електронні ресурси, не чекайте запрошень. Прийдіть до приймальної комісії й особисто вивчіть рейтинговий список, розміщений на її стенді. Звісно, важко за один день об'їздити п'ять вузів, але так надійніше.

Як не втратити шанс бути зарахованим на бюджетну форму навчання

Якщо ви не потрапили до першої і навіть у другої хвилі зарахування, не купуйтеся на пропозиції приймальної комісії укласти угоду на навчання за контрактом чи бодай застовпити собі місце, оплативши вартість першого семестру. Крім того, що це незаконно до завершення третьої хвилі зарахування , такий крок може спрацювати проти вас. Адже не виключено, що у іншому вузі ви потрапите до третьої хвилі, і тоді повернути витрачені гроші буде не просто. Бо офіційно вас ніхто не примушував платити за навчання — це ваша особиста ініціатива.

Можуть виникнути й такі ситуації. Припустімо, ви пройшли "на бюджет" у першій або другій хвилі в один із обраних навчальних закладів. І, хоча мріяли про інший вуз, вирішили не ризикувати — подали оригінали документів і стали студентом. Аж раптом з'ясовується, що в останній хвилі ви опинилися у списку рекомендованих на місця держзамовлення у виші вашої мрії.

Ви приходите до приймальної комісії першого навчального закладу по оригінали своїх документів і пояснюєте, що ваші плани змінилися. Однак не все так просто. Вам кажуть, що ви вже зараховані, а для відрахування потрібно написати заяву в деканат і вже там отримати свої документи. Шансів встигнути зробити це за три дні у вас практично немає. Зрозуміло, що виш у цьому вам не сприятиме, оскільки розумні студенти з хорошими балами йому теж потрібні.

У цьому випадку ви маєте взяти Умови прийому й показати приймальній комісії пункт 19.3, у якому йдеться, що питання відрахування вступника за власним бажанням і повернення йому оригіналів документів розглядається у день подачі вступником письмової заяви. А також нагадати, що, згідно з Умовами прийому, абітурієнт має право на вільний вибір місця навчання.