Дії учасників освітнього процесу у надзвичайних ситуаціях

Безпечний фізичний простір для перебування учнів та працівників

Облаштуйте безпечний простір у закладі

• Перегляньте облаштування навчальних кабінетів

Особливо це актуально для закладів, які будуть працювати в очному, або ж у змішаному форматі. Навчальні кабінети варто максимально вивільнити від відкритих полиць, стендів тощо.

Варто пам’ятати: ніщо не повинно перешкоджати руху під час евакуації учнів. Таким чином, шафи, полички, мобільні полички та органайзери, безкаркасні меблі варто розташувати/згрупувати у приміщенні так, щоб вони не перешкоджали руху дітей між рядами. Заздалегідь необхідно згорнути та прибрати килимки, щоб уникнути спотикання, падіння під час евакуації.

• Організуйте безпечне та безперешкодне пересування по школі

Варто додатково оглянути коридори на предмет розташування там кімнатних рослин та інших об’єктів, що можуть стати перешкодою при евакуації. Слід максимально звільнити коридори та просторові осередки (рекреації) від речей, що можуть заважати екстреній евакуації та бути джерелом травмування.

На сходових клітинах слід нанести маркування на першій та останній сходинці, а також на перилах.

Проходи до всіх запасних виходів мають бути вільними та доступними. Варто це додатково оглянути та перевірити.

Безпечне освітнє середовище

Розробіть та запровадьте у школі чіткі процедури реагування та поведінки у надзвичайних ситуаціях.

Однією з передумов безпечного освітнього середовища є наявність чітких процедур реагування/поведінки, знання цих процедур усіма працівниками закладу та постійне відпрацювання правил з учнями.

Першочергово це мають бути:

1. Шляхи для евакуації (у тому числі до найближчого укриття, якщо таке не обладнане у закладі)

• перегляньте шляхи евакуації з урахуванням розміщення укриття (у закладі чи споруді поблизу закладу освіти);
• розробіть “альтернативні” шляхи евакуації у випадку непередбачуваних ситуацій;
• забезпечте безумовне знання усіма працівниками закладу цих шляхів. Для цього варто відпрацювати евакуацію з кожного приміщення спочатку педагогами, а потім тренуватися з учнями;

2. Протоколи безпеки для учнів різного віку щодо правил поводження під час повітряних тривог, евакуації, перебування у сховищі /укритті.

Протокол безпеки – це певний набір правил, процедур, якими повинні керуватися педагоги та учні у закладі освіти щодо певної ситуації. З огляду на ризики безпеки, таких протоколів у закладі має бути декілька, зокрема щодо дій під час повітряних тривог та проведення евакуації, перебування в укритті, поводження під час уроків онлайн.

Кілька порад щодо розробки протоколів безпеки:

• Не шукайте універсального рішення. Протоколи не можуть бути однаковими у всіх школах. Бо кожен заклад, розробляючи такий документ, керується особливостями розміщення школи, характеристиками та архітектурними особливостями її будівлі, а разом з тим – ресурсами, формами організації освітнього процесу тощо.
• Протокол безпеки має відповідати загальним рекомендаціям ДСНС.
• До розробки протоколів безпеки варто залучити педагогів. Це дозволить сформувати спільне бачення та прийняття напрацьованих процедур.
• Формулюйте тексти у протоколах безпеки з розрахунку на сприйняття їх дітьми. Використовуйте лаконічні та чіткі речення: “Візьми свій наплічник”, “Візьми свій одяг”, “Стеж за вказівками учителя і приготуйся виходити”, “Не штовхайся”, “Не біжи”, “Йди швидким кроком, але тримайся своєї групи”, “Допоможи тому, хто спіткнувся чи впав”.

Приклади:

1. 1. Алгоритм дій для вчителя під час сигналу “Повітряна тривога”, розроблений Міністерством освіти і науки України.
   2. Алгоритми дій для дітей під час сигналу “повітряна тривога”, розроблені у Вінницькому ліцеї №29.

Проводьте щоденне інформування/інструктажі щодо протоколів безпеки з дітьми

Як і з будь-якими правилами, з протоколами безпеки діють дві умови:

1. Діти розуміють правила.
2. Правила рутинно повторюються і проговорюються з дітьми щодня.

В умовах воєнного стану і проведення освітнього процесу в очному або змішаному форматі важливо щоденно повторювати з учнями правила евакуації. Регулярності також потребують тренувальні евакуації. Навіть якщо при цьому втрачається навчальний час, в умовах реальної загрози безпеці учнів та педагогів роль таких тренувань не можна недооцінювати.

Для наймолодших учнів тренувальні евакуації важливо проводити з мінімальним стресом, залучаючи елементи гри, аби не провокувати/посилювати тривожність. Наприклад, допомогти улюбленому дітьми персонажу знайти дорогу до сховища. Це також допоможе дітям звикнути до правил евакуації. Такі тренування можна також проводити як настільну гру – так діти добре запам’ятовують алгоритм дій.

Для учнів базової школи важливо мати відповіді на всі їхні запитання щодо безпеки та детально з ними розібрати протокол/план евакуації. Учням базової та старшої школи потрібно звернути увагу на те, що колективна безпека залежить від кожного, тому так важливо, щоб усі учні дотримувалися визначених правил.

Тренування також покажуть слабкі місця в плані евакуації, які можна виправити до настання можливих критичних ситуацій.

Інформуйте учнів про правила мінної безпеки, проводьте заходи із залученням ДСНС

У тих регіонах, де велися бойові дії та які були звільнені з-під окупації, увага до питань мінної безпеки є особливо важливою. Однак усім дітям, незалежно від того, в якому регіоні країни вони перебувають, сьогодні важливо знати про правила поводження з вибухонебезпечними предметами.

Кілька матеріалів про те, яких правил потрібно дотримуватися:

• Інтерактивна онлайн-книга для дітей молодшого віку “Мінна безпека не без Пека”.
• Пам’ятка: Мінна безпека. Що потрібно знати та виконувати.

Важливо також включати актуальний матеріал щодо мінної безпеки у курс “Захист України” у старшій школі.

Забезпечте проходження працівниками школи навчань з надання першої невідкладної допомоги

Володіння навичками першої допомоги сьогодні, як ніколи, актуальне, особливо для працівників закладів освіти. Наприклад, тренінги з першої допомоги дітям проводить Ukrainian Paramedic Group.

Підтримуйте проходження педагогічними працівниками психологічних тренінгів

Особиста стійкість учителів та вміння надати необхідну підтримку учням під час надзвичайних ситуацій воєнного характеру надважливі в умовах воєнного стану.

Емоційний стан педагогів важливий також для якості викладання і якості результатів навчання учнів.

Що варто тримати на контролі керівнику закладу:

• Директору важливо знати, як почуваються вчителі, яким є рівень тривожності кожного вчителя за свою безпеку, безпеку родини. Поцікавтесь, які найбільші для себе виклики вбачають педагоги на початку навчального року, де потребують підтримки, та що, на їхню думку, керівник міг би зробити, щоб підтримати колектив школи. Самопочуття педагогів відіграє значну роль у формуванні сприятливого освітнього середовища для учнів. Щоб зібрати цю інформацію, можна провести онлайн-опитування анонімно або через особисті інтерв’ю, якщо колектив школи невеликий. Такі опитування дадуть директору школи розуміння, яку допомогу потрібно шукати зовні, а що можна зробити самостійно для культивування максимального комфортного середовища.

• Як показують дослідження добробуту (well being) вчителів у зонах конфліктів та бойових дій, – найвищий рівень стресу, професійне вигорання переживають найменш досвідчені вчителі. І це відразу відображається на якості роботи з учнями. Тому керівнику, маючи результати опитувань щодо добробуту і самопочуття педагогів своєї школи, варто звернути увагу, чи не проявляються у закладі такі тенденції та запропонувати превентивну роботу/допомогу таким педагогам.

• Важливо пам’ятати, що частина учнів можуть мати статус внутрішньо переміщених осіб. Тобто, окрім того, що вчителі забезпечують освітній процес, вони також мають створювати безпечне освітнє середовище, забезпечувати емоційні потреби учнів. Разом з тим, навчаючи внутрішньо переміщених дітей, вчителі самі можуть мати статус ВПО, а отже, переживати ті ж труднощі, що й учні. Тому керівнику школи важливо забезпечувати педагогам постійну психологічну підтримку, різноманітні тренінги від психологів: техніки управління стресом, саморегуляції, арттерапії тощо.

• Пошук можливостей для психологічної підтримки свого колективу – важливе завдання директора в умовах війни. Може допомогти збільшення часу на спілкування між колегами – формування спільноти педагогів. Корисно, коли не лише професійні питання є предметом обговорень з колегами, а й почуття, переживання, страхи.

Налагодьте та підтримуйте партнерство з батьками

Якщо у школі ухвалюється рішення про проведення навчання очно чи у змішаному форматі, важливо оперативно та максимально повно донести цю інформацію до батьків. Вони мають отримати від керівника школи інформацію про наявність та стан укриття у школі або ж про шляхи евакуації, якщо укриття знаходиться за межами школи.

Протоколи безпеки для випадків повітряної тривоги, евакуації до укриття в школі чи за її межами – також інформація, яку необхідно прокомунікувати із батьками. Це важливо з кількох причин:

• по-перше, батьки мають знати, що відбувається з їхніми дітьми у школі у разі сигналу “повітряна тривога”, як і куди здійснюється евакуація;
• по-друге, володіння інформацією про протоколи безпеки дозволить батькам додатково проговорити їх із дітьми, переконати їх дотримуватися і не хвилюватися.

Важливо спільно з батьками також домовитися про додатковий вміст шкільного наплічника, окрім навчальних матеріалів. Наприклад, вода, перекус, необхідні ліки з інструкцією щодо того, як і коли їх потрібно приймати, запискою з прізвищем дитини, батьків, контактними телефонами, адресою. Вчитель у свою чергу має володіти максимально повною інформацією про особливі потреби дитини – можливі реакції на стрес, особливі ліки, які треба вживати, алергічні реакції.

Перегляньте антибулінгові політики

Це особливо актуально для закладів, у яких навчаються діти числа внутрішньо переміщених осіб.

Прості кроки, які можна зробити для цього:

• Частіше практикувати опитування серед учнів щодо відчуття психологічного комфорту у закладі (стосується в тому числі онлайнового середовища закладу, якщо освітній процес відбувається виключно дистанційно)
• Спонукати педагогів застосовувати позитивне управління класом – уникати покарань, гучних зауважень, водночас впроваджуючи дуже чіткі правила для спілкування/поведінки під час навчання дистанційно та онлайн-уроків
• Сконцентрувати увагу у роботі з учнями щодо запобігання булінгу безпосередньо на навчальній діяльності. Зокрема, педагоги можуть підбирати навчальні матеріали, з допомогою яких учні могли б навчатися вирішувати міжособистісні конфлікти у мирний спосіб, пропонувати ситуації, в яких учні можуть бути медіаторами при вирішенні конфліктних питань з однокласниками
• Включати до уроків, у навчальний матеріал для самостійного опрацювання чи спільного обговорення елементи соціально-емоційного навчання, зокрема розуміння і керування емоціями (в тому числі агресією), емпатія, навички комунікації та вирішення конфліктів.

Адаптаційні заходи для учнів

Перегляньте або розробіть адаптаційні заходи для учнів на початку навчального року (стосується усіх закладів, однак особливо тих, що приймають дітей ВПО).

У 2022/2023 навчальному році у школах збільшиться кількість дітей, родини яких змушені були переселитися на більш безпечні території. Тому, окрім традиційних адаптаційних практик для учнів при переході між ланками освіти, варто дуже уважно поставитися до адаптації дітей ВПО до нового для них освітнього середовища.

Про що треба пам’ятати, коли йдеться про дітей з числа ВПО:

• досвід переселення є дуже виснажливим, у дітей може не вистачати сил на навчання;
• навчальні втрати можуть бути більшими порівняно з учнями, які не залишали свої домівки;
• можливі проблеми з розумінням матеріалу, якщо до того учні навчалися російською мовою;
• діти можуть не мати простору для навчання онлайн у тому місці, де вони тимчасово мешкають, можуть не мати належного одягу, взуття, шкільного приладдя, планшета чи ноутбука;
• діти можуть мати дуже травматичний досвід війни.

Як допомогти дітям ВПО з адаптацією до нового закладу:

• Прийміть до школи дітей з числа ВПО, батьки яких подали заяву до вашого закладу.
• Вивчіть, у яких умовах перебуває дитина, який її досвід переселення, які потреби має, щоб повноцінно розпочати навчання.
• Організуйте спілкування практичного психолога з батьками/опікунами, а також із дитиною. За результатами такого спілкування психолог зможе сформулювати свої рекомендації класному керівникові та педагогам, які працюватимуть із учнями з числа ВПО.
• Запросіть дітей ВПО разом із батьками на адаптаційний візит до школи напередодні початку навчання. Якщо це неможливо, організуйте зустріч онлайн. Таким чином батьки й діти зможуть отримати інформацію про те, як відбуватиметься навчання, познайомляться з педагогами, дізнаються, як відбуватиметься адаптація дитини до навчання у новій школі, до кого можна звернутися за допомогою тощо.
• Подумайте, хто з учнів може якийсь час виконувати роль куратора – познайомить зі школою (якщо школа працюватиме очно), правилами, розкаже про різні можливості для дозвілля, спорту тощо.
• З початком навчального року приділіть увагу знайомству з новоприбулими учнями з числа ВПО. Педагогам також важливо вибудовувати відносини так, щоб внутрішньо переміщені діти відчували підтримку, однак поряд з тим це не особливо їх виокремлювало серед інших учнів класу.
• Приділіть увагу діагностиці навчальних втрат у новоприбулих учнів, адже може скластися ситуація, коли діти не мали змоги навчатися протягом кількох місяців з початку війни. Цілком можливо, що такі учні потребуватимуть додаткових консультацій для надолуження прогалин у знаннях.

Оцініть готовність закладу змінювати спосіб організації освітнього процесу

В час війни та у післявоєнний період кожен заклад освіти має бути готовим для швидкого переходу до дистанційного або змішаного навчання. Очевидно, що така готовність стане запорукою успішності роботи шкіл.

Які складові має така готовність?

1. Гнучкий розклад уроків

На початку року варто розробити одразу кілька варіантів розкладу навчальних занять: для очного, дистанційного та змішаного навчання.

Розклад для дистанційного навчання має відрізнятися меншою кількістю навчальних годин в режимі синхронного навчання. Це можна зробити із застосуванням різних стратегій: розподілу часу уроків на синхронне та асинхронне навчання, зменшення кількості часу уроків, включення індивідуальних консультацій до розкладу з урахуванням перерозподіленого часу тощо.

Змішане навчання може застосовуватися у різний спосіб. У разі, коли передбачається часткове відвідування закладу освіти (кілька днів на тиждень або окремих уроків тощо), розклад також має бути адаптований відповідно до нових умов навчання.

Можливий також варіант розроблення єдиного розкладу з відповідними примітками (кольоровими, символічними тощо), які будуть працювати у змінених умовах навчання.

2. Комп’ютери та Інтернет

Технічне забезпечення дистанційного навчання залишається однією з важливих умов його якості. Водночас саме цю умову найскладніше забезпечити в закладі освіти, оскільки вона здебільшого залежить від батьків дітей та засновника школи. Меншою мірою на її забезпечення можуть впливати керівник та педагогічні працівники.

Що не завадить зробити керівнику школи?

• Зібрати дані про наявність у вчителів та учнів засобів для навчання: комп’ютер/ноутбук, доступ до Інтернету, смартфон, місце для навчання.
• Звернутися до засновника з проханням задовольнити потребу у технічних засобах для роботи вчителів.
• Спробувати залучити ресурси для забезпечення учнів/учениць, які цього потребують, необхідним обладнанням. Отримати додаткові ресурси допоможе оголошення на сторінці закладу освіти, звернення за допомогою до засновників шкіл, волонтерів, благодійних організацій, організація благодійних заходів, залучення батьків до пошуку ресурсів.
• Передбачити можливість дистанційного навчання для вразливих категорій учнів безпосередньо у приміщенні школи, якщо не вдалося залучити ресурси для забезпечення їх необхідним обладнанням удома. Додатковим варіантом забезпечення освітніх потреб таких учнів/учениць може бути проведення в очному форматі консультацій (індивідуальних та групових) за окремим стабільним графіком.

Своєчасні та ефективні управлінські рішення сприятимуть підвищенню якості організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання.

3. Інструкції/протоколи/алгоритми для вчителів, заступників директорів, інформація для батьків щодо онлайн-навчання

Наявність розроблених чітких правил та алгоритмів для всіх учасників освітнього процесу полегшує перехід з однієї форми навчання на іншу та робить організацію освітнього процесу гнучкою.

Правила для учнів можуть стосуватися:

• особливостей роботи на електронних платформах;
• включення в онлайн-урок;
• можливостей вмикати та вимикати камери та мікрофони під час онлайн-уроків;
• особливостей організації роботи в асинхронному режимі;
• спілкування з педагогічними працівниками.

Для педагогічних працівників також варто розробити інструкції щодо:

• організації освітнього процесу;
• використання електронних платформ та ресурсів;
• особливостей проведення уроків у синхронному та асинхронному режимі.

Варто розробити кілька можливих моделей перерозподілу навчального часу для різних навчальних предметів.

Особливу увагу слід приділити також адаптації педагогами календарно-тематичних планів. Вони можуть використовувати одну чи кілька стратегій, наприклад: узагальнення та укрупнення тем, інтеграція змісту, скорочення опційних тем і тем, передбачених для повторення матеріалу, розподіл тем на синхронне та асинхронне вивчення тощо.

Відсутність розробленої чіткої структури та методики дистанційного онлайн-уроку призводить до необхідності розроблення відповідних алгоритмів та методичних рекомендацій для вчителів на рівні школи. Вони мають бути рамковими, але окреслювати основні вимоги до проведення уроків у синхронному режимі.

4. Електронні журнали, платформа з навчальними матеріалами

В умовах переходу з однієї форми навчання на іншу оптимальною формою для фіксації результатів навчання учнів та надання їм зворотного зв’язку є електронний журнал. Бажано, щоб заклад освіти перейшов на ведення електронної документації та обрав найбільш зручний для нього ресурс для ведення електронного журналу, враховуючи вимоги та рекомендації МОН до таких ресурсів.

Важливою функцією електронного журналу є надання зворотного зв’язку учням та їхнім батькам щодо успішності навчання. Більш ефективним такий зв’язок буде, якщо передбачатиме, окрім бальної (або рівневої) оцінки, вербальну характеристику та/або коментарі для учня щодо його подальшого навчального поступу.

З огляду на те, що в умовах війни очевидною є необхідність системної організації дистанційного навчання як форми, альтернативної очному навчанню, необхідно обрати єдину платформу для навчання учнів, яка б містила розроблені та систематизовані матеріали з усіх навчальних предметів для всіх класів.

Мова йде не про випадковий добір матеріалів чи розробок вчителів на короткі періоди, а саме про цілісні електронні курси, які враховують повний цикл навчання та містять:

• відеопояснення, текстові матеріали, розбиті на короткі блоки із відповідними завданнями та інструкціями;
• завдання для закріплення, практичного застосування, самоперевірки;
• систему тестування та надання розгорнутого зворотного зв’язку.

Наявність таких курсів дасть змогу максимально гнучко використовувати різні форми навчання, а в умовах очного навчання такий ресурс можна успішно застосовувати у межах технології “Перевернутий клас”.

5. Добір навчальних матеріалів та стратегій роботи з учнями під час уроків

Процес навчання, використання наочності, текстів до навчання потребує ретельного відбору та перегляду вчителями. Зокрема, варто:

• Застосовувати чутливий підхід до вибору текстів для читання, тем для обговорення через різний і часто травматичний досвід, який можуть мати діти (обстріли, втрата рідних, загибель батьків, батько на війні). Тексти про родину, рідний дім можуть дуже болісно сприйматися. Те саме стосується і добору відеоматеріалів, ілюстрацій, презентацій тощо.
• Уникати надмірної деталізації та опису подій війни, жорстокості ворогів, убивств, розстрілів, коли вчитель проводить бесіди з дітьми про війну або просто відповідає на дитячі питання щодо війни.
• Ретельно продумувати та за необхідності вносити зміни до стратегій педагогів щодо управління/взаємодії з класом з огляду на те, що діти зазнали психотравмівних дій і можуть бути чутливими до зовнішніх подразників (грюкіт, стукіт), емоційно відстороненими, з апатією, хронічною втомою, мати ризик саморуйнівної поведінки тощо.

З огляду на це педагогам варто:

• уникати голосних окриків, створення шумових ефектів, до прикладу, грюкання дверима, хлопання долонею по столу, різкі сигнали за допомогою будь-яких приладів, інші гучні звуки;
• адаптувати правила поведінки для учнів під час онлайн-уроків, наприклад, обговорити умови, коли камера може бути вимкненою, ситуації, коли можна писати у приватні повідомлення учителю, а не в загальному чаті класу, тощо;
• передбачити створення ситуацій та умов для неформального спілкування учнів поза уроками задля встановлення більш тісних комунікаційних контактів між учнями;
• створювати умови для комунікації учнів у групах під час синхронного та асинхронного навчання, використовуючи інструменти поділу аудиторії на окремі кімнати, надаючи завдання для виконання у групах тощо.

З огляду на те, що під час стресу в учнів відбуваються зміни у психічних процесах (погіршується пам’ять, знижується концентрація та обсяг уваги, стає плутаним мовлення), знижується мотивація та пізнавальний інтерес, варто вживати певні методи та прийоми, які допоможуть “включити” учнів в урок та стимулюватимуть їх більш ефективно розумово працювати. Наприклад, педагоги можуть:

• застосовувати прийоми та вправи для активізації уваги учнів, їх включення як на початку уроку, так і в процесі, якщо виникає така необхідність;
• створювати проблемні ситуації, ставити цікаві запитання, залучати учнів до спільних обговорень, мозкових атак з метою підвищення їхньої мотивації, пізнавальної активності та інтересу;
• застосовувати діяльнісні методи навчання, використовуючи віртуальні лабораторії або надаючи можливість для діяльності учнів в асинхронному режимі;
• дозувати завдання для самостійної роботи, ділити їх на невеликі блоки та надавати чіткі інструкції щодо опрацювання кожного блоку матеріалу або аудіо- чи письмові пояснення, коментарі.

19.07.2022

 Додаток до листа ДСНС

від 14.06.2022 № 03-1870/162-2

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного
захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти
 

І. Загальні положення

Захисні споруди цивільного захисту (сховища та протирадіаційні
укриття), споруди подвійного призначення та найпростіші укриття
складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів
колективного захисту.
На сьогодні вимоги щодо створення, утримання, експлуатації та ведення
обліку фонду захисних споруд цивільного захисту (далі — захисні споруди)
встановлено:
Кодексом цивільного захисту України (далі — Кодекс);
Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного
захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів
України від 10 березня 2017 р. № 138 (далі — Порядок);
наказом МВС від 09.07.2018 № 579 “Про затвердження вимог з питань
використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту”,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р. за №
879/32331 (далі — наказ МВС).
Довідково. Більш детальну інформацію щодо об'єктів фонду захисних споруд, вимог
до них, а також іншу пов'язаною з цим актуальну інформацією можливо отримати у
практичному посібнику під назвою “Серія 9 “Організація укриття населення у фонді
захисних споруд цивільного захисту. Впровадження інженерно-технічних заходів цивільного
захисту” серії методичних порадників “Перші кроки щодо організації цивільного захисту на
базовому рівні місцевого самоврядування”, розробленому ДСНС спільно з Інститутом
державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту і розміщеному на
офіційному вебсайті вищезазначеної наукової установи за посиланням:
https://idundcz.dsns.gov.ua/ua/Nadzvichayni-podiyi/3718.html.
Відповідно до вимог Кодексу та Порядку створення фонду захисних
споруд у закладах освіти може здійснюватися шляхом:
проектування та будівництва захисних споруд та споруд подвійного
призначення (реалізації положень розділів інженерно-технічних заходів
цивільного захисту проектної та містобудівної документації відповідного
рівня) — здійснюється під час будівництва закладів освіти (нового
будівництва, проведення реконструкції або капітального ремонту), потребує
значних капітальних вкладень та часу;
взяття на облік як споруд подвійного призначення та найпростіших
укриттів об’єктів іншого призначення, що експлуатуються, зокрема
підземних і наземних будівель і споруд, а також інших об’єктів —
здійснюється шляхом проведення заходів організаційного характеру, коштів
2
не потребує або потребує виділення незначних коштів (порівняно з
будівництвом);
створення фортифікаційних споруд як найпростіших укриттів —
здійснюється без процесу будівництва шляхом зведення тимчасових споруд з
бетонних та залізобетонних будівельних конструкцій (можливо тих, що були у
використанні), габіонів та мішків з ґрунтом (піском), створення перекритих
щілин у ґрунті, потребує наявності відповідних конструкцій та матеріалів, а
також часу.
Також відповідно до вимог Кодексу заклади освіти можуть
використовувати для укриття своїх працівників та дітей (учнів, студентів) на
договірних засадах об'єкти фонду захисних споруд інших суб'єктів
господарювання.
Необхідно зазначити, що відповідно до вимог Кодексу працівники та діти
(учні, студенти) закладів дошкільної, загальноосвітньої та професійно-
технічної освіти, а також переважної частини закладів вищої освіти (за
винятком тих, що в установленому законодавством порядку віднесено до
відповідних категорій цивільного захисту та розташовано у населених
пунктах, віднесених до відповідних груп цивільного захисту) підлягають
укриттю у такому виді захисних споруд як протирадіаційні укриття або у
спорудах подвійного призначення із захисними властивостями
протирадіаційних укриттів.
ІІ. Питання організаційного характеру
 

Згідно з нормами Кодексу та Порядку забезпечення працівників та дітей
(учнів, студентів) закладів освіти засобами колективного захисту (об'єктами
фонду захисних споруд) належить до повноважень керівників таких
закладів. В особливий період нарощування фонду захисних споруд
здійснюється шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд або
облаштування найпростіших укриттів.
Порядком також передбачено, що центральні та місцеві органи
виконавчої влади, органи місцевого самоврядування з метою взяття на облік як
споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів об’єктів іншого
призначення, що експлуатуються і належать до сфери їх управління,
відповідно до визначених повноважень можуть утворювати постійні або
тимчасові комісії.
Суб'єкти господарювання, зокрема заклади освіти, можуть ініціювати
створення таких комісій відповідними органами влади та залучення до їх
складу необхідних фахівців .
Для встановлення можливості використання для укриття населення як
споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, зокрема,
підлягають огляду, а у разі потреби — технічному обстеженню в порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України:
підвальні, цокольні і перші поверхи об’єктів цивільного і промислового
призначення;
3
споруди підземного простору (споруди котлованного типу та інші
підземні споруди (приміщення);
підземні гірські виробки, печери та інші підземні порожнини різного
призначення;
інші об’єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними
властивостями можуть бути використані для укриття населення.
Враховуючи вищезазначене, в умовах правового режиму воєнного стану,
пов'язаних з обмеженнями у часі для проведення відповідних заходів,
керівники закладів освіти мають здійснити такі основні заходи:
1) привести у готовність до використання за призначенням згідно з
норами Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного
захисту, затверджених наказом МВС, наявні об'єкти фонду захисних споруд,
забезпечивши, насамперед, захист у них працівників і дітей (учнів, студентів)
від звичайних засобів ураження;
2) визначити можливість укриття у таких об'єктах повного складу
працівників і дітей (учнів, студентів), з урахуванням цього визначити
додаткову потребу у таких об'єктах (кількість та місткість);
3) у разі відсутності на балансі (обліку) закладу освіти об'єктів фонду
захисних споруд або встановлення додаткової потреби у них:
ініціювати створення комісії щодо обстеження наявних будівель
(споруд, приміщень) з метою встановлення можливості їх використання для
укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших
укриттів, та залучення до участі у ній (за згодою) фахівців структурних
підрозділів з питань освіти та науки, цивільного захисту, містобудування та
архітектури, охорони здоров'я центральних та місцевих органів виконавчої
влади, органів місцевого самоврядування, а також фахівців територіальних
органів та місцевих підрозділів ДСНС, Держпродспоживслужби тощо;
та/або
вжити заходів щодо створення та облаштування на території закладів
освіти як найпростіших укриттів фортифікаційних споруд;
визначити можливість використання для укриття працівників та дітей
(учнів, студентів) закладів освіти об'єктів фонду захисних споруд інших
суб'єктів господарювання.
У цьому разі вищезазначені об'єкти мають знаходитися на такій відстані
від закладів освіти, що дозволяє провести організовану, безпечну та швидку
евакуацію до них працівників та дітей у разі виникнення загрози (згідно
будівельних норм — до 500 м, з урахуванням наявного досвіду організації
захисту населення в умовах збройної агресії Російської Федерації
рекомендовано — до 100 м).
Результати проведеної роботи оформлюються:
на будівлі (споруди, приміщення), що обстежуються з метою
встановлення можливості їх використання для укриття населення як
найпростіші укриття — шляхом оформлення акта оцінки об'єкта (будівлі,
споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття
4
населення як найпростішого укриття за формою згідно з додатком 6 до
Вимог щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних
споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС;
на будівлі (споруди, приміщення), що обстежуються з метою
встановлення можливості їх використання для укриття населення як споруди
подвійного призначення — шляхом оформлення акта оцінки стану
готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з
додатком 11 до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд
цивільного захисту, затверджених наказом МВС, розрахунку захисних
властивостей огороджувальних конструкцій такої споруди, здійсненого
відповідно до методики, встановленої ДБН В.2.2-5-97 “Будинки і споруди.
Захисні споруди цивільного захисту” та технічного паспорта, складеного на
відповідний об'єкт нерухомого майна (його окрему частину) як на споруду
подвійного призначення з використанням відомостей вищезазначених акта і
розрахунку і оформленого відповідно до вимог Інструкції про порядок
проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої
наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127, затвердженого у
Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за № 582/5773.
Після оформлення вищезазначених документів відомості щодо
відповідних об'єктів фонду захисних споруд (найпростіших укриттів, споруд
подвійного призначення) заносяться до книг обліку споруд подвійного
призначення та найпростіших укриттів, що ведуть районні, районні у
містах Київ та Севастополь державні адміністрації, відповідні органи
місцевого самоврядування і складені за формою згідно з додатком 7 до Вимог
щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд
цивільного захисту, затверджених наказом МВС.
Важливо. Облаштування та постановка на облік в особливий період
найпростіших укриттів не означає повного виконання вимог законодавства
щодо забезпечення працівників та дітей (учнів, студентів) засобами
колективного захисту і не звільняє керівників закладів освіти від необхідності
у подальшому, в мирний час, вжити заходів щодо створення захисних споруд
або споруд подвійного призначення з відповідними захисними властивостями.
ІІІ. Основні вимоги до будівель (споруд, приміщення), що планується
включити до фонду захисних споруд як споруди подвійного призначенням
або найпростіші укриття
3.1 У разі неможливості або недоцільності використання для укриття
населення усього об’єкта будівництва як споруди подвійного призначення або
найпростішого укриття, може бути прийнято рішення щодо включення до
фонду захисних споруд його окремої частини (приміщення).
Щодо споруд подвійного призначення
3.2 Зовнішні огороджувальні конструкції, матеріал з яких їх виготовлено,
об'ємно-планувальні та конструктивні рішення будівель (споруд, приміщень),
що обстежуються з метою включення їх до фонду захисних споруд як споруди
5
подвійного призначення мають відповідати нормам ДБН В.2.2-5-97 “Будинки і
споруди. Захисні споруди цивільного захисту”.
Методику віднесення існуючих будівель та споруд до споруд подвійного
призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів було
доведено до центральних та місцевих органів виконавчої влади листом ДСНС
від 22.02.2021 № 03-2572/162-2 та розміщено на офіційному вебсайті Інституту
державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (ІДУ НД
ЦЗ) в підрозділі «Нові надходження ІДУ НД ЦЗ» розділу «Бібліотека» за
посиланням:
https://idundcz.dsns.gov.ua/ua/Novi-nadhodzhennya .html; та на офіційному
вебсайті ДСНС у підрозділі “Методичні рекомендації” розділу “Нормативна
база” за посиланням:
https://www.dsns.gov.ua/ua/Metodichni-rekomendaciyi.html.
У разі встановлення необхідності та можливості проведення будівельних
робіт з підсилення будівельних конструкцій, перепланування та дообладнання
існуючих приміщень під споруди подвійного призначення із захисними
властивостями протирадіаційних укриттів доцільно використовувати
Методичні рекомендації щодо проектування та пристосування інженерних та
інших споруд під протирадіаційні укриття, розміщені на офіційному вебсайті
ІДУ НД ЦЗ в підрозділі «Нові надходження ІДУ НД ЦЗ» розділу «Бібліотека»
за вищезазначеним посиланням.
Щодо найпростіших укриттів
3.3 Вимоги до зовнішніх огороджувальних конструкцій, матеріалу з яких
їх виготовлено, об'ємно-планувальних та конструктивних рішень будівель
(споруд, приміщень), що обстежуються з метою включення їх до фонду
захисних споруд як найпростіші укриття, законодавством не визначено.
Разом з цим з метою забезпечення захисних властивостей від дії
звичайних засобів ураження важливо, щоб несучі та зовнішні огороджувальні
конструкції (стіни, перекриття, покриття) зазначених будівель (споруд,
приміщень) були виготовлені із залізобетону, цегли або інших кам'яних
матеріалів.
Також можливо використання будівель (споруд, приміщень) з інших
матеріалів за умов їх заглиблення у землю.
3.4 Під час обстеження будівель (споруд, приміщень), далі - об’єктів
будівництва, рекомендовано враховувати вимоги щодо забезпечення захисту у
них населення від таких небезпечних чинників надзвичайних ситуацій:
дії повітряної ударної хвилі при застосуванні звичайних засобів
ураження та побічної дії сучасної зброї масового ураження;
дії звичайних засобів ураження (стрілецької зброї, уламків ручних
гранат, артилерійських боєприпасів та авіаційних бомб);
негативного впливу від інших будівель, споруд, інженерних мереж,
руйнування (аварії) на яких може призвести до травмування або загибелі
населення, що підлягає укриттю;
6
зовнішнього іонізуючого випромінювання (у разі радіоактивного
забруднення місцевості).
3.5 З метою забезпечення захисту населення від небезпечних чинників
надзвичайних ситуацій та організації його життєзабезпечення об’єкти
будівництва мають відповідати таким основним вимогам:
1) розміщуються у підвальному (підземному) або цокольному поверхах,
можливо (за умов забезпечення огороджувальними будівельними
конструкціями необхідних захисних властивостей або можливості вжиття
додаткових заходів щодо їх підвищення) - на першому поверсі;
2) розташовуються у складі основної будівлі закладу освіти або у
безпосередній близькості до неї (рекомендовано до 100 м);
3) не розміщуються поруч з великими резервуарами із небезпечними
хімічними, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами,
водопровідними та каналізаційними магістралями, руйнування яких може
призвести до травмування або загибелі працівників та дітей (учнів, студентів);
4) не зазнають негативного впливу ґрунтових, поверхневих,
технологічних або стічних вод;
5) забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами
водопроводу та каналізації. За відсутності в об’єктах будівництва
водопостачання і каналізації вони повинні мати окремі приміщення для
встановлення виносних баків для нечистот;
6) не мають великих отворів у зовнішніх огороджувальних
конструкціях, наявні отвори (крім дверних) забезпечують можливість їх
закладки (мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками, цегляною
кладкою тощо);
7) забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, один з
яких може бути аварійним (у разі планування укриття у споруді подвійного
призначення або найпростішому укритті місткістю менше 50 осіб у ньому
допускається наявність одного евакуаційного виходу);
8) через приміщення, призначені для перебування населення, яке
підлягає укриттю, не проходять водопровідні та каналізаційні магістралі, інші
магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових
інженерних мереж). Приміщення мають рівну підлогу, придатну для
встановлення лав, нар, інших місць для сидіння та лежання;
9) у приміщеннях не зберігається легкозаймистих, хімічно та радіаційно
небезпечних речовин, небезпечного обладнання, що не підлягає демонтажу
або не може бути демонтоване у термін до 24 годин;
10) висота приміщень об’єктів, зокрема дверних отворів, становить не
менше 2 м (допускається не менше 1,8 м, якщо це було передбачено
проектною документацією на її будівництво), а до виступаючих частин
окремих будівельних конструкцій та інженерних комунікацій (за винятком
дверних отворів) - не менше 1,4 м. Ширина дверних отворів становить не
менше ніж 0,9 м (допускається не менше 0,8 м, , якщо це було передбачено
проектною документацією на її будівництво). Перетинання дверних отворів
7
будівельними конструкціями або інженерними комунікаціями не
допускається;
11) отвори при входах (виходах) закриваються посиленими дверми із
негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) або
захисними екранами (кам’яними, цегляними або залізобетонними) на висоту
не менше 1,7 м;
12) основні приміщення, призначені для укриття населення, мають
примусову або природну вентиляцію;
13) забезпечується вільний доступ осіб з інвалідністю та інших
маломобільних груп населення (для закладів освіти з наявністю зазначеної
категорії осіб) або є технічна можливість дообладнання для забезпечення
такого доступу у термін до 24 годин;
14) об’єкт перебуває у задовільному санітарному та протипожежному
стані (відповідно до норм протипожежних та санітарних правил);
15) забезпечено необхідні захисні властивості для захисту від звичайних
засобів ураження та зовнішнього іонізуючого випромінювання, встановлених
для протирадіаційних укриттів (споруд подвійного призначення із
відповідними захисними властивостями).
Необхідні захисні властивості як правило забезпечують об’єкти зі
стінами 2 - 2,5 цеглини завтовшки, або з цільних залізобетонних конструкцій
(блоків, панелей) товщиною від 56 см.
Відповідні захисні властивості також забезпечує шар ґрунту товщиною
67 - 78 см (мішок з піском (ґрунтом), укладений поперек конструкції (ряду) .
У разі, якщо будівельні конструкції мають меншу товщину, можливо
збільшення їх захисних властивостей шляхом додаткового обкладення
мішками з ґрунтом (піском), встановлення екранів із залізобетонних
конструкцій (панелей, блоків тощо) та/або комбінованим способом.
Для заглиблених об’єктів будівництва із залізобетону або цегли, верхня
частина яких не відповідає зазначеним рекомендаціям, можливе збільшення
захисних властивостей шляхом обкладення їх мішками з ґрунтом (піском),
насипання земляного обвалування під час приведення найпростіших укриттів,
розташованих у зазначених об’єктах, у готовність до використання за
призначенням.
Аналогічні методи досягнення необхідних захисних властивостей
рекомендовано для зведення наземних, напівзаглиблених або заглиблених
фортифікаційних споруд, що планується використовувати як найпростіші
укриття.
3.6 Місткість споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів
вираховується з розрахунку: 0,6 м2 площі основних приміщень (для
розміщення населення, що підлягає укриттю) на одну особу. За можливості
розміщення двоярусних нар площу можу бути зменшено до 0,5 м2 на одну
особу, при триярусному - до 0,4 м2 на одну особу.
ІУ. Забезпечення об’єктів фонду захисних споруд необхідним
майном, інвентарем, засобами та матеріалами
8
4.1 З метою забезпечення нормальних умов життєдіяльності осіб, що
підлягають укриттю в об'єктах фонду захисних споруд, такі об'єкти підлягають
забезпеченню необхідним майном, інвентарем, засобами та матеріалами (далі
— обладнання).
4.2 Захисні споруди (сховища та протирадіаційні укриття) та споруди
подвійного призначення із відповідними захисними властивостями
підлягають забезпечення вищезазначеним обладнанням згідно з нормами
додатків 19 (норми оснащення формування з обслуговування захисної
споруди), 20 (перелік майна, необхідного для укомплектування захисної
споруди), 21 (перелік лікарських засобів та медичних виробів для
укомплектування запасів медичного майна у захисних спорудах) Вимог щодо
утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених
наказом МВС.
4.3 Обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість
безперервного перебування в них населення впродовж не менше 48 годин.
З цією метою найпростіші укриття забезпечуються:
місцями для сидіння (лежання) — лавками, нарами, стільцями, ліжками
тощо. Можливо передбачати розміщення працівників та дітей (учнів,
студентів) на наявних у закладах освіти засобах (стільцях, лавках, ліжках), що
використовуються під час освітнього процесу, а також інших засобах, зокрема
спортивних матах, карематах (килимках туристичних), за умов можливості їх
використання на підлогах відповідних приміщень та забезпечення площі на
одну особу, яка підлягає укриттю, на рівні не менше 1 м2;
ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає
укриттю) та технічною водою (за відсутності централізованого
водопостачання). Розміщення зазначених ємностей дозволено передбачати в
основних приміщеннях (для розміщення осіб, що підлягають укриттю);
контейнерами для зберігання продуктів харчування;
виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для
неканалізованих будівель і споруд), розміщених у спеціально призначених для
цього приміщеннях;
резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками,
гасовими лампами тощо) та електроживленням;
первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм
для приміщень відповідного функціонального призначення);
засобами надання медичної допомоги; засобами зв’язку і оповіщення
(телефоном, радіоприймачем, мережею інтернет, рекомендовано встановлення
Wi-Fi — пристроїв);
шанцевим інструментом (лопатами штиковими та совковими, ломами,
сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо).
За змоги найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням,
інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних
споруд.
9
4.4 Біля вхідних дверей до споруди подвійного призначення
(найпростішого укриття) має вивішуватися табличка розміром 50 х 60 см з
написом «Місце для УКРИТТЯ». На ній необхідно зазначати адресу місця
розташування споруди, її балансоутримувача, адресу і місце зберігання
ключів.
Зразок табличок та покажчиків руху до них надано у додатку 1 до Вимог
щодо утримання та експлуатації фонду захисних споруд цивільного захисту,
затверджених наказом МВС.
 

Директор Департаменту організації
заходів цивільного захисту Віктор ВІТОВЕЦЬКИЙ

Заходи, що мають здійснити керівники

Рекомендації розроблені Державною службою України з надзвичайних ситуацій з метою приведення фонду захисних споруд у готовність до використання.

В умовах правового режиму воєнного стану, пов'язаних з обмеженнями у часі для проведення відповідних заходів, керівники закладів освіти мають здійснити такі основні заходи:

1) привести у готовність до використання за призначенням згідно з норами Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС, наявні об'єкти фонду захисних споруд, забезпечивши, насамперед, захист у них працівників і дітей (учнів, студентів) від звичайних засобів ураження;

2) визначити можливість укриття у таких об'єктах повного складу працівників і дітей (учнів, студентів), з урахуванням цього визначити додаткову потребу у таких об'єктах (кількість та місткість);

3) у разі відсутності на балансі (обліку) закладу освіти об'єктів фонду захисних споруд або встановлення додаткової потреби у них:

ініціювати створення комісії щодо обстеження наявних будівель (споруд, приміщень) з метою встановлення можливості їх використання для укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та залучення до участі у ній (за згодою) фахівців структурних підрозділів з питань освіти та науки, цивільного захисту, містобудування та архітектури, охорони здоров'я центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також фахівців територіальних органів та місцевих підрозділів ДСНС, Держпродспоживслужби тощо; та/або вжити заходів щодо створення та облаштування на території закладів освіти як найпростіших укриттів фортифікаційних споруд; визначити можливість використання для укриття працівників та дітей (учнів, студентів) закладів освіти об'єктів фонду захисних споруд інших суб'єктів господарювання.

У цьому разі вищезазначені об'єкти мають знаходитися на такій відстані від закладів освіти, що дозволяє провести організовану, безпечну та швидку евакуацію до них працівників та дітей у разі виникнення загрози (згідно будівельних норм — до 500 м, з урахуванням наявного досвіду організації захисту населення в умовах збройної агресії Російської Федерації рекомендовано — до 100 м).

Вимоги до укриттів Відповідно до документа, укриття мають розміщуватись у підвальному або цокольному поверхах, а за умови наявності огороджувальних будівельних конструкцій – на першому поверсі будівлі. Укриття мають забезпечуватися електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації, мати примусову або природну вентиляцію. За відсутності в об’єктах будівництва водопостачання і каналізації вони повинні мати окремі приміщення для встановлення виносних баків для нечистот.

Також в укриттях мають бути не менше ніж два евакуаційні виходи, один з яких може бути аварійним. У разі планування укриття у споруді подвійного призначення або найпростішому укритті місткістю менше 50 осіб у ньому допускається наявність одного евакуаційного виходу. Через приміщення, призначені для перебування дітей, не мають проходити водопровідні та каналізаційні магістралі. Приміщення повинні мати рівну підлогу, придатну для встановлення лав, нар, інших місць для сидіння та лежання. Висота приміщень має становити не менше 2 м, допускається не менше 1,8 м, якщо це було передбачено проектною документацією. Місткість споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів обраховується з розрахунку: 0,6 кв.м площі основних приміщень на одну особу. Обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування в них людей впродовж не менше 48 годин. Тому найпростіші укриття мають забезпечуються місцями для сидіння або лежання, ємностями з питною водою, контейнерами для зберігання продуктів харчування, резервним штучним освітленням, первинними засобами пожежогасіння, засобами надання медичної допомоги, засобами зв’язку і оповіщення, шанцевим інструментом.

Також у рекомендаціях зазначено, що заклади освіти можуть використовувати в якості укриттів приміщення інших суб'єктів господарювання. Укриття мають знаходитися на відстані до 100 м від закладу освіти.
Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/3080-rekomendats-shchodo-oblashtuvannya-ukrittv

_______________________________________________________________________________________________________________ 

10.05.2022

_______________________________________________________________________________________________________________ 

27.04.2022 

Пам’ятка
про правила поводження
в разі виявлення підозрілих вибухонебезпечних предметів
 

УВАГА!

Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв і предметів, часто замаскованих під авторучки, мобільні телефони, гаманці, мінімагнітофони, дитячі іграшки, поміщених у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і залишених у багатолюдних місцях.
Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає граничної уваги і обережності.
ВІД ТВОЇХ ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ТВОЄ І ОТОЧУЮЧИХ!
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
· наближатисядо предмета;
· пересувати його або брати в руки;
· розряджати, кидати, ударяти по ньому;
· розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
· приносити предмет додому, у табір, у школу.
При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
· негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101),міліцію(тел.102);
· не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей;
· припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;
· не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);
· дочекайтеся прибуття фахівців, укажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.
У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакуюють:
·одягніть одяг із довгими рукавами, щільні брюки та взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;
·візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
·під час евакуації слідуйте маршрутом, указаним органами, які проводять евакуацію. Не намагайтеся «зрізати» шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
·тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.
Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
· обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п; у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника аб освічки – користуйтеся ліхтариком;
· негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;
· з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
· перевірте, як ідуть справи в сусідів – їм може знадобитися допомога.
ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Матеріали підготовлено на основі методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України від 30.07.2014 р. № 1/9-385 щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.

ПАМ’ЯТКА для батьків
щодо першочергових дій
у разі виявлення ознак вибухового пристрою
або схожих на них предметів

I.  Характерними ознаками наявності вибухового пристрою можуть бути:

1. Знаходження у громадських місцях, транспорті валіз, кейсів, пакунків, коробок та інших предметів, залишених без нагляду власників;
2. Отримання адресатом поштового відправлення від невідомого відправника, наявність у відправленні явного дисбалансу, нестандартний вигляд посилочної тари;
3.  Наявність у предметів характерного вигляду штатних бойових припасів, вибухових речовин, засобів або їх елементів;
4. Наявність у виявлених предметів звуку працюючого годинникового механізму, запаху бензину, газу, розчинника, хімічних речовин, диму, що виходить з предмету тощо;
5. Наявність у підозрілого пристрою елементів (деталей), що не відповідають його прямому призначенню (сигнальні лампи, світло діоди, радіоплати, перемикачі, елементи живлення і т.ін.) або додаткового контакту з навколишніми предметами (антена, вмонтований електричний дріт, натягнутий шнур або мотузка);
6. Невідповідність маси дійсному призначенню або вигляду предмета (наприклад – вага коробки від цукерок, банки від кави, книги і т. ін..);
7. Наявність у дверях, вікнах будь-яких сторонніх предметів – закріпленого дроту, ниток, важелів, шнурів тощо;
8. Наявність стороннього сміття, свіжо оштукатурених та свіжопофарбованих ділянок стін, стелі, підлоги, порушення грунту, покриття на газонах, тротуарах, за відсутності пояснень щодо їх виникнення у відповідних служб;
9. Наявність у контрольованих зонах залишеного автотранспорту, сторонніх чи нічийних приладів, механізмів, тимчасових споруд, будівельних матеріалів і конструкцій, тощо;
10.Намагання особи з предметом у руках чи у специфічному одязі, що дозволяє приховувати на тілі вибуховий пристрій, за будь-яких обставин
безпосередньо наблизитися до об’єкту охорони чи маршруту його пересування. У разі, якщо особа намагається безпосередньо застосувати підозрілий предмет, по можливості не дати їй випустити предмета з рук та використати тіло особи як екран для гасіння у разі вибуху пристрою.

Категорично забороняється самостійно проводити з підозрілим предметом будь-якої дії (торкатися, нахиляти, відкривати, переміщувати, підіймати, перерізати, та ін.).

Пам’ятайте, що марна втрата часу при загрозі вибуху може привести до людських жертв!

В усіх випадках про виявлення ознак вибухового пристрою, підозрілих предметів, осіб повідомляти –
за тел. – 102 та 700-30-14 оперативного чергового ГУ МВС України в Харківській області
за тел. 700-16-61; 707-95-25 оперативного чергового УСБ України в Харківській області.
II. У разі виявлення предмета, підозрілого на вибуховий пристрій, необхідно:
1. Обмежити доступ до приміщення, організувати його охорону;
2. Негайно доповісти безпосередньому керівнику, вказати місце знаходження предмета, час виявлення та особу, яка його виявила;
3. Забезпечити інформування чергових підрозділів МВС, СБУ, або МНС України;
4. Безумовно виконувати всі рекомендації спеціалістів – вибухотехніка, у разі підтвердження наявності ознак вибухового пристрою організувати евакуацію людей з будівлі, території.

 Стаття 1. Визначення основних термінів

     тероризм -  суспільно  небезпечна  діяльність,  яка полягає у
свідомому,   цілеспрямованому   застосуванні   насильства   шляхом
захоплення  заручників,  підпалів,  убивств,  тортур,  залякування
населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи
здоров'я  ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних
дій з метою досягнення злочинних цілей;
     терористичний акт -  злочинне  діяння  у  формі  застосування
зброї,  вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за
які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України. У разі,
коли  терористична  діяльність супроводжується вчиненням злочинів,
передбачених  статтями  112,  147,  258-260,  443,  444,  а  також
іншими статтями   Кримінального   кодексу  України,
відповідальність за їх вчинення настає відповідно до Кримінального
кодексу України.

     Стаття 2. Правові основи боротьби з терроризмом

     Правову основу  боротьби  з тероризмом становлять Конституція
України,  Кримінальний кодекс України,
цей Закон, інші закони України, Європейська конвенція про боротьбу
з тероризмом,  1977  р.,  Міжнародна  конвенція про
боротьбу з бомбовим тероризмом,  1997 р.,  Міжнародна
конвенція  про   боротьбу   з  фінансуванням  тероризму,  1999  р.,  інші  міжнародні   договори   України,   згода на обов'язковість  яких  надана  Верховною  Радою  України, указані  
розпорядження  Президента  України,  постанови  та   розпорядження
Кабінету Міністрів України,  а також інші нормативно-правові акти,
що приймаються на виконання Законів України.

Стаття 4. Суб'єкти боротьби з тероризмом

     Організація боротьби з тероризмом в Україні  та  забезпечення
її необхідними силами, засобами і ресурсами здійснюються Кабінетом
Міністрів України у межах його компетенції.

         Центральні органи виконавчої влади беруть участь у боротьбі з
тероризмом  у  межах  своєї  компетенції,  визначеної  законами та
виданими на їх основі іншими нормативно-правовими актами.

     Суб’єктами,   які   безпосередньо   здійснюють   боротьбу   з
тероризмом у межах своєї компетенції, є:

     Служба   безпеки   України,   яка   є   головним   органом  у
загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю;

     Міністерство внутрішніх справ України;

     Міністерство оборони України;

    Державна служба з надзвичайних ситуацій;

    Державна прикордонна служба України;

    Державна пенітенціарна служба України;

    Управління державної охорони України;

    Служба зовнішньої розвідки України.

    До участі у здійсненні заходів, пов’язаних з попередженням виявлення і припинення терористичної діяльності, залучаються у разі необхідності також:

Міністерство закордонних справ України;

Міністерство охорони здоров’я;

Міністерство палива та енергетики; 

Міністерство промислової політики України;

Міністерство транспорту і зв’язку України;

Міністерство фінансів України;

Міністерство екології та природних ресурсів України;

Міністерство аграрної політики України;

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України;

Державна митна служба України;

Державна податкова адміністрація України.

У разі реорганізації або перейменування центральних органів виконавчої влади, перелічених у цій статті, їхні функції у сфері боротьби з тероризмом можуть переходити до їх правонаступників, якщо це передбачено відповідним указом Президента України.

     До участі в антитерористичних   операціях   за   рішенням
керівництва антитерористичної  операції  можуть  бути  залучені  з
дотриманням вимог цього Закону й інші центральні та місцеві органи
виконавчої влади,  органи місцевого самоврядування,  підприємства,
установи,  організації  незалежно  від  підпорядкованості  і форми
власності, їх посадові особи, а також громадяни за їх згодою.

Стаття 6. Повноваження інших суб'єктів, які залучаються до
               боротьби з терроризмом

      Суб'єкти, які  залучаються до боротьби з тероризмом,  у межах
своєї компетенції здійснюють заходи щодо запобігання,  виявлення і
припинення   терористичних   актів   та   злочинів   терористичної
спрямованості;  розробляють і реалізують попереджувальні, режимні,
організаційні,   виховні   та   інші  заходи;  забезпечують  умови
проведення антитерористичних операцій на об'єктах,  що належать до
сфери  їх  управління;  надають  відповідним  підрозділам  під час
проведення  таких  операцій  матеріально-технічні   та   фінансові
засоби,   засоби   транспорту  і  зв'язку,  медичне  обладнання  і
медикаменти,  інші  засоби,  а  також  інформацію,  необхідну  для
виконання завдань щодо боротьби з тероризмом.

Стаття 7. Антитерористичний центр при Службі безпеки України      Антитерористичний центр   при    Службі    безпеки    України складається з Міжвідомчої координаційної комісії та штабу, а також координаційних груп та їх штабів, які створюються при регіональних органах Служби безпеки України.      До складу координаційних груп при регіональних органах Служби безпеки України  входять  керівники  регіональних  органів  Служби безпеки України,   Головного  управління  Міністерства  внутрішніх справ України в Автономній  Республіці  Крим,  головних  управлінь (управлінь)  Міністерства  внутрішніх  справ  України  в областях, містах    Києві    та   Севастополі,   регіональних   органів   та територіальних  підрозділів  Державної служби спеціального зв’язку та  захисту  інформації  України,  відповідних  органів  з  питань надзвичайних  ситуацій  та цивільного захисту населення Автономної Республіки  Крим,  обласних,  Київської,  Севастопольської міських державних адміністрацій, у регіонах, де дислоковано органи охорони державного   кордону,   підрозділи  Управління  державної  охорони України,  -  їх  керівники,  а  також  представники інших місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій.  Стаття 9. Сприяння органам, які здійснюють боротьбу з                тероризмом      Органи державної влади України, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян,  організації,  їх  посадові  особи  зобов'язані  сприяти органам,  які  здійснюють боротьбу з тероризмом, повідомляти дані, що  стали  їм  відомі, щодо терористичної діяльності або будь-яких інших  обставин,  інформація  про  які  може  сприяти запобіганню, виявленню   і   припиненню   терористичної   діяльності,  а  також мінімізації її наслідків.

Стаття 258. Терористичний акт

1. Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що призвели до загибелі людини, -

караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Стаття 258-1. Втягнення у вчинення терористичного акту

1. Втягнення особи у вчинення терористичного акту або примушування до вчинення терористичного акту з використанням обману, шантажу, уразливого стану особи, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства –

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -

караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.

Стаття 258-2. Публічні заклики до вчинення терористичного акту

1. Публічні заклики до вчинення терористичного акту, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів з такими закликами -

караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені з використанням засобів масової інформації, -

караються обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 258--3. Створення терористичної групи чи терористичної організації

1. Створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

2. Звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, особа, крім організатора і керівника терористичної групи чи терористичної організації, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину.

Стаття 258-4. Сприяння вчиненню терористичного акту

1. Вербування, озброєння, навчання особи з метою вчинення терористичного акту, а так само використання особи з цією метою -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.